Свято Букваря

РОДИННЕ СВЯТО «ОЙ РОДЕ НАШ КРАСНИЙ»

Мета: виховувати у дітей повагу до членів родини, вчити шанувати звичаї українсь-ського народу, сімейні традиції, вивчати свій родовід, виховувати добро-зичливість, розвивати зв'язне мовлення учнів, збагачувати їx словниковий запас, розвивати пам'ять, художньо-естетичні смаки.

Обладнання: плакати з присл1в'ями та приказками про родину, костюми для героїв свята, матеріал для проведения irop, повітряні кульки iз побажаннями, магнітофон.

ХІД СВЯТА

Пісня « Батьківщина»

1.     Сьогодні в нас родинне гарне свято,

Зійшлися мами, тати, бабці, дідусі,

Сестрички, братики – усіх нас так багато!

Нам так хотілося, щоби зібрались всі.

2.     І ось сьогодні ми усі зійшлися,

Поспілкуватися у ці весняні дні,

Здружитися щоб всі ми спромоглися,

Побути разом, поспівать пісні.

3.     Бо це ж чудово, як батьки і діти

У свято й будні завжди поруч йдуть.

Сьогодні можна всім нам порадіти,

Що в нас родини дружно так живуть.

4.     Сьогодні свято. Пісня хай лунає

І хай щасливим буде кожен день,

Батьки і діти – і душа співає.

Тож хай лунає більше тих пісень.

Вчитель: Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні ми зібралися на свято родини. Як затишно і спокійно в нашому залі. Про такий спокій, мир та злагоду в своєму домі мріє кожна родина. Ми поговоримо з вами про сім’ю, родину, рід. Познайомимося ближче один з одним. Бо недарма ж кажуть на Україні: « Від родини йде життя людини», «Без сім’ї немає щастя на землі». Тож запалімо нашу свічечку і розпочинаймо.

Діти: 1. У лузі калина, у лузі червона

         Хорошенько цвіте.

         Ой, роде наш красний,

         Роде наш прекрасний,

         Не цураймося, признаваймося,

         Не багацько ж нас є.

                                      2. Червона калина – то наша родина

                                      Хорошенько цвіте.

                                      Ой, роде наш красний,

                                      Роде наш прекрасний,

                                      Не цураймося, признаваймося,

                                      Не багацько ж нас є.

         3. А перший цвіточок – то рідная мати.

         Хорошенько цвіте.

         Ой, роде наш красний,

         Роде наш прекрасний,

         Не цураймося, признаваймося,

         Не багацько ж нас є.

                                      4. А другий цвіточок – то рідненький татко.

                                     Хорошенько цвіте.

                                      Ой, роде наш красний,

                                      Роде наш прекрасний,

                                      Не цураймося, признаваймося,

                                      Не багацько ж нас є.

Вчитель: А третій цвіточок – то нашії діти.

                   Гарні сини й дочки.

                   Ой, роде наш красний,

                   Роде наш прекрасний,

                   Не цураймося, признаваймося,

                   Не багацько ж нас є.

         У нас в залі зібралися гості: бабусі й дідусі, мами і тати, сестрички і братики. Привітаймо ж всіх піснею.

Звучить пісня «Ой зелене жито, зелене»

Із залу з’являється Горе

Горе: Настала радісна пора!

         Здійснилась мрія давнішня моя.

         Тепер володарем тут – Я!

                   Я гарно так собі царюю між людьми,

                   Ось там завдав я горя і біди.

                   А там посіяв сльози назавжди.

                   А де ж Зле Око? Йди сюди, іди!

Зле Око ( іде з залу) : Зле Око тут як тут завжди.

                            Ще трохи подивлюся навкруги.

                            І тут, і там посію щедро шкоди й гіркоти.

                            Навіщо звеш мене до себе ти?

Горе: Я бачу – не лінуєшся і ти!

         Та тільки хочу я оголосить,

         Що радісна настала мить.

Зле Око: Яка ще радість, що за мить?

Горе: Всі люди постаралися для того,

         Щоб нам так радісно зажить.

Зле Око: І як же це вони зробили,

                Ніяк не можу зрозуміть?

Горе: Вони забули й розгубили все,

         Що здавна зветься – оберіг.

         Вони забули і своє коріння,

         І звичаї, й повагу, і сумління.

Зле Око: Це й справді добра новина!

               Ото вже буду я сповна

               Робити чорную свою роботу,

               Як оберегів в них уже нема!

Вчитель: Стривайте, стривайте! Злі темні сили! Здається, ви дещо перебільшуєте. Не все так, як ви змальовуєте. Ми зібралися на цьому святі саме для того, щоб ще раз поговорити про свої славні родини, сім’ї, про повагу до батьків. І тому не поспішайте з висновками.

         Діти, давайте дозволимо цим особам бути присутніми на нашому святі. Ми надамо вам місце у кутку нашої зали. Сидіть, слухайте. Тільки не заважайте! Можливо, подобрішаєте.

         І найпершим доказом того, що наші діти знають своє коріння, є родовідні дерева, виставка яких є на нашому святі.

Проходить презентація родовідних дерев.

         Діти, а чи знаєте ви приказки, прислів’я про батьків, сім’ю, родину?

Діти: 1. Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

2. До людей по розум, а до матері по серце.

3. Яка хата – такий тин, який батько – такий син.

4. Який кущ – така й калина, яка мати – така й дитина.

5. Які мама й татко, таке й дитятко.

6. Яке коріння, таке й насіння.

7. Дитина заплаче, а в матері серце заболить.

8. Сини й дочки – з одного дерева листочки.

9. Нема цвіту білішого, як цвіт на калині. Нема в світі ріднішого, як мати дитині.

10. Мати з хати – горе в хату.

11. Материн гнів, як весняний сніг, рясно впаде, та скоро розтане.

12. Батько сину товариш, допомога, суддя.

13. Дітей виховувати – не курей рахувати.

14. Батьківський дім – школа для дітей.

15. У дитини болить пальчик, а в матері – серце.

16. Мама сама не з’їсть, а дітей нагодує.

17. Добрі діти на ноги поставлять, а лихі із ніг звалять.

18. Від родини йде життя людини.

19.При сонечку світло, при матінці тепло.

20. Шануй батька й неньку – будеш жити легенько.

21. Нема рідніше дружка, ніж рідна матінка.

22. Птах спирається на крила, людина – на рідню.

23. Бабине слівце – плідне зеренце.

24. Годуй діда на печі, бо й сам там будеш.

25. Добре в тій родині, де усі єдині.

26. Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина.

27. Чоловік у домі – голова, а жінка – душа.

28. У кого є ненька. У того й голівка гладенька.

29. Нема того краму, щоб купити маму.

30. Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.

31. Добрі діти – батькам вінець, а погані – батькам кінець.

Вчитель: Сім’я займає особливе місце в житті людини. Тато й мама дають дитині життя, виховують, навчають, привчають до праці. Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почуттів.

         Розмова двох діток:

-         А скажіть мені, хто знає, що таке сім’я?

-         Та ти що? Не знаєш? Отакої! Сім’я – це сім Я! Це означає, що в повній сім’ї повинна бути мама, тато і п’ятеро дітей! Щонайменше! Зрозуміло?

-         Тепер зрозуміло.  То що, у мене сім’я ще неповна? Бо у нас тільки ж двоє дітей…

-         Отож – неповна. А треба, щоб було так, як у народній приказці: «У нашого Омелька – невеличка сімейка: тільки він та вона, ще старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та ще діток шестірко, та батько і мати, та їхні три брати!»

-         Ого! Оце так сімейка! Там, напевно, забувають, як кого звати… Бо ж їх так багато…

-         Не забувають, не бійся! А зате там діє правило: у кого діток сім, там є щастя всім!

     У великій сім’ї  діти виростають дружними, працьовитими, щедрими, вміють допомагати один одному, тому вони і щасливі. Оце і є переваги великої сім’ї.

Вчитель: А хто краще знає про переваги великої сім’ї, як не наші сім’ї ________________________________________________________________________

    

Наші діти до свята підготували малюнки на тему «Моя сім’я”. Запропонуємо батькам відгадати, де малюнки їхніх сімей.

Батьки відгадують, де малюнки їхніх сімей.

Учень: Коли б начальником я став

         Хоч на одну годину,

         То я б одразу наказав

         Закон ввести єдиний:

         У дні святкові й вихідні

         Батьків  не допускати

         Без нас у парк, на стадіон,

         До цирку й до театру.

         Ще й всюди входи спорудив

         Словами охоронними:

         «Вхід без дітей для всіх батьків

         Суворо заборонений».

Вчитель: Мама… Святе слово. Берегиня роду. І тому найперші слова про вас, матері.

Діти:

         1. Біля кого найтепліше?

         - Біля сонця, - шепоче поле,

         І стернею небо коле,

         Гріє лапи журавлів,

         Вигляда сімох вітрів.

                            2. - Біля ватри, - мовить тато, -

                            Коли хочеться співати,

                            Пізнавати сни землі

                            На пташиному крилі.

         3. - Біля печі, - каже дід, -

         Ні печалі. Ані бід,

         Хоч мороз, як лютий звір,

         Що прибіг з Карпатських гір.

                            4. - У перині, - дума киця, -

                            І вуркочеться, і спиться.

                            І калачиком пухнастим

                            Засинає біля Насті.

         5. - Біля мами, - кажуть діти,

         Завше радісно, як літом,

         Навіть вмитися сльозами

         Теж найкраще біля мами.

         6.  Матусю рідна, я тебе кохаю.

         Бо ти найкраща, матінко моя.

         Ти все для мене робиш, я це знаю,

         Тож бути доброю у тебе вчуся я.

         7. І бути мудрою, й таке ж терпіння мати,

         Й красивою я хочу бути, як і ти.

         З шляху правдивого ніколи не звертати,

         А прямувати чітко до мети.

         8. Коли б з’явився в мене
         Чарівний килимок,
         На тому килимкові
         Злетів би до зірок,
         Щоб зірку найяснішу
         За хмарами дістати
         І дорогій матусі
         ЇЇ подарувати.

        

Вчитель: Дорогі мами, пропонуємо вашій увазі казку-п’єсу “Чия матуся найкраща?»

Автор: Одного разу Старий пес, який куняв на сонечку, почув страшенний галас. На подвір’ї ледве не билися Курча та Каченя.

Курча: Пі-пі-пі! Зараз як дзьобну!

Каченя: Кря-кря-кря! Зараз як скубну!

Курча: Дзьобну! Пі-пі-пі!

Каченя: Скубну! Кря-кря-кря!

Старий пес: Гав! Що за гвалт?

Курча: Моя матуся краща за всіх!

Каченя: Ні! Моя матуся краща за всіх!

Курча: Моя матуся краще за всіх шукає зернятка, пі-пі-пі, і мене навчить.

Каченя: А моя матуся, кря-кря-кря, краще за всіх плаває і мене навчить.

Пес: Гав-гав! Я знаю, чия матуся найкраща! По-перше, це курка, бо вона добре шукає зернятка…

Курча: Ось так! Пі-пі-пі!

Автор: І побігло до мами.

Пес: По-друге, гав-гав-гав, це Качка, бо вона добре вміє плавати.

Каченя: Ось так! Кря-кря-кря!

Автор: І побігло до своєї мами!

Пес: Вже побігли… Я ж не доказав. Гав-гав-гав! Найкращою була моя матуся, бо вона любила мене! Ось так! Гав!

Вчитель: Пропоную зіграти у гру «Доріжка ласкавих  слів». Мама і донька ідуть назустріч одна одній і називають ласкавими словами. Потім інша пара.

Вчитель: Ми з дітьми провели анкетування «Найкраща мама». Діти відповідали на деякі запитання:

1.     Скільки солодощів може з’їсти мама?

2.     Які гарні слова каже мама, коли переглядає ваш щоденник?

3.     Скільки часу може мама сміятися?

4.     Про що мріє мама?

Настав час познайомити вас, дорогі мами, з окремими відповідями.

Зачитування відповідей анкет.

Діти: 1. Мамочко рідна! Сонечко ясне!

         Ти в цілім світі для мене найкраща!

         Ти найпрекрасніша і найдобріша,

         Ти, моя мамочко, найчарівніша.

                  

                  

                   2. Ти у мене наймиліша,

                   Найгарніша, найрідніша,

                   Ти у мене най-, най-,най-,

                    Рідна ненечко моя!

        

         3. Люба моя ненько!

         Не стрічай ніколи зради й горя,

         Розквітай, мов квітка, навесні.

         Хай з тобою будуть поряд

         Щастя, радість і дзвінкі пісні.

Учитель: А який подарунок для матусі найкращий?

Вірш у виконанні сина і мами

В день святковий, в день весняний
Проліски зберу для мами.
Як іще поздоровляти?
Знову щось намалювати?
Мрію гроші заробляти,
Щоб для мами купувати
Справжні, дорогі дарунки –
Нащо їй мої малюнки?
Привітав. Мамуся взяла
Мій малюнок і сказала:
«Синку, всі твої малюнки –
Найкоштовніші дарунки!
Хто мені, скажи, крім тебе
Подарує синє небо,
Сонце, що отак сміється?
Це ніде не продається!
І бабуся наша, знаю,
Теж малюнки зберігає,
Ті, що їй колись на свята
Дарував малим твій тато!»
Мамині слова приємні!
Малював я не даремно!
І в подяку за дарунок
Я отримав поцілунок!

Учитель: А тепер складемо для матусь букет, адже наші мами:

                   Лагідні                Тендітні               Трудящі

                   Ідеальні               Юні                     Розумні

                   Ласкаві                Люблячі              Особливі

                   Інтелігентні         Працьовиті                   Яскраві

                   Ясні                     Переконливі       Неповторні

                                               Артистичні                   Добрі

                                               Надійні                Активні

Звучить пісня «8 Березня».

Кондратюк: Я і до тата хочу звернутись,

                   У словах передати тепло,

                   Щоб частіше він міг усміхатись

                   І в душі його літо цвіло!

Діти:          2.  Рідні наші, любі тата,

         Ми вітаєм вас на святі,

         Ми вас любим щиро-щиро,

         Вам бажаєм щастя й миру.

         3.   У мене таточко серйозний і правдивий.

         І я таким же бути в нього вчусь.

         Ми завжди разом, тому я щасливий..

         І труднощів я також не боюсь.

         4. А все робити вчуся так, як тато,

         І вже навчивсь ремесел багатьох.

         І хоч роботи завжди в нас багато,

         Та все здолати можемо ми вдвох.

Бойко:        5. Татку, татусеньку, таточку, тату,

                   Кращого в світі немає навкруг!

                   Таточку, хочу тебе обійняти –

                   Ти мій порадник, заступник і друг!

         6.   Мій рідний татусь                              7.   Мій добрий татусь

         Не спочине й хвилини:                                      І задачку розв’яже,

         Планує невпинно,                                    І намалює кумедних звірят,

         Майструє щось, клеїть,                           Ще й найкращі слова

         Працює щоднини                                              Для матусеньки скаже,

         Невтомно і пильно.                                  Коли ми йдемо гуляти у сад.

         8.  Мій сильний татусь -                          9.   І тому в цю хвилину

         Він і слюсар, і столяр,                                      Хай лунає для нього

         І найкращий спортсмен,                          Щонайкраща із наших пісень.

         Любить маму, комп’ютер, газети.

         Та найбільше він любить мене.

Звучить пісня «Тато може».

Вчитель: А Зараз, діти, давайте повболіваємо за своїх мам та татусів. Досить багато часу мами проводять на кухні. Пропонуємо завдання: одягнути на маму фартушок, зав’язати хустинку. Мами сидітимуть біля сцени, а речі знаходяться на стільчиках в іншому кінці залу. Дозволяється брати щоразу лише одну річ. Хто з татусів швидше одягне маму?

Проводиться конкурс.

Вірш про барабан

Вчитель: У народі кажуть «Хто бабусю має, той потіху знає». І справді, вслухайтеся в ці слова: бабуся, бабусенька, бабусечка, бабця…

        

Діти : Заталапав чоботята             6.  У мами – робота,

         І щоб сховатися від тата, -             У тата – робота.

         До бабусі утікав!                                      У них для мене

         А вона побурчить,                         Залишається субота.

         Поцілує та й мовчить.                    А бабуся вдома завжди.

         Чи то хліба, чи води,                      Вона не кричить на мене ніколи!

         Чи сорочку, чи штани -                  Посадить, нагодує:

         Все до бабці – не до тата:              - Ти не поспішай.

         Там безпечно від біди.                   Що там у тебе трапилось –

         І щасливо той живе,                       розповідай.

         В кого бабця люба є.                      Я говорю, а бабуся

         Той біди вже не зазнає,                           не перебиває,

         Бо бабусенька скрізь дбає.            Гречку по крупинках

                                                                  Сидить, перебирає…

                                                                  Нам добре ось так удвох.

                                                                  А без бабусі – який же дім?

1. До мене на свято прийшли дві бабусі, -

Які вони гарні, які молоді!

Їх лагідні очі до мене сміються,

Ніколи мене не залишать в біді.

                   2. В мене є бабуся.

                   Все бабуся знає,

                   І пісні співає,

                   Танцювати любить,

                   І мене голубить, дорога моя.

                   Ми навіки друзі, знаю добре я

3. Бабусю моя дорогенька!

Матуся моєї матусі.

Присядь біля мене близенько,

Я ніжно отак пригорнуся.

Накину тобі я на плечі

Хустинку тепленьку, пухову.

Як гарно з тобою малечі,

Бабусю, завжди будь здорова!

Чух:           4. Скільки в бабусеньки з нами турботи,

                   Варить бабуся нам добрі компоти,

                   Треба шкарпетки теплі зв’язати,

                   Казку веселу всім нам розказати.

         5.  Цілую бабусині втомлені руки,

         Що знали в житті і Любов, і розлуки,

         Що вміють чудовий пиріг випікати

         І людям добро завжди дарувати.

Вчитель: Бабусі приготували для дітей ще одне завдання.

Бабуся:     Добрий день, мої внучатка,

                   Любі хлопчики й дівчатка!

                            Поспішала я на свято,

                            На родинне ваше свято.

                   Аж дивлюсь – росте калинка,

                   Під калинкою – торбинка.

                            Я питаю у калинки:

                            Що це за  така торбинка?

                   - Це торбинка чарівна,

                   Повна загадок вона.

                            Попросила я калинку,

                            Щоб дала мені торбинку.

                   Вона каже «Залюбки!

                   Хай дівчатка і хлоп’ятка

                   Відгадають загадки!»

                            Ось така моя торбинка,

Що дала мені калинка.

Проводиться конкурс «Чарівна торбинка».

( У торбинці предмети з казок).

Вчитель: А Мельник Настя пропонує бабусям у подарунок вірш. Послухайте, чи не зустрічали ви такого героя у себе вдома?

Вчитель: Слово дідуся не таке суворе і вимогливе, як батькове, та дідусева наука не забувається ніколи.

Діти:  1. Любий, добрий наш дідусю,              2. Хоч твій голос сивиною

               Ми, твої внучата,                               Густо посріблився,

               Прибігаємо до тебе                                     Ти для нас, дітей маленьких,

               Щастя побажати.                               Другом залишився.

         3. Ти нас батькові й матусі                      4. Ми твої слова розважні

             Помагаєш вчити.                                 Пам’ятати будем.

             Як зростати чесним, добрим,              І в життя твою науку

             Як по правді жити.                              Понесемо всюди.

5.     Вітаємо вас, дідусі шановні,

Бажаємо вам здоров’я міцного.

І довгих, довгих 100 років прожити,

І нас все міцніше й міцніше любити.

Вчитель: Прийміть наступний дарунок.

Звучить « День і ніч»

Вчитель: І як не сказати декілька теплих слів про братиків та сестричок.

Діти: 1. Сумував не раз я              1.  Ми із Вадиком – брати.

         Сам один в кімнаті.               Разом підростаєм.

         Не було у мене                      Часом сваримось. В житті

         Ні сестри, ні брата.               І таке буває.

         А тепер у мене радість,                  Та коли хоч хто-небудь

         Нею поділюся.                       Схоче скривдить брата,-

         І мені сестричку                    Хай не здумає, а то, -

         Принесла матуся.                           Буде пам’ятати!

         І тепер я всюди                      Ми із Владиком – брати.

         Бігаю щасливий, -                 А чи маєш брата ти?

         В мене є сестричка

         Весела, вродлива.

         2.  Я вітаю свого брата,                           3.  Моя рідна сестричко,

         Біля тебе зараз сяду                       Ти неначе квіточка!

         І таке тобі скажу-                            Я тебе тут привітаю,

         Із тобою я дружу!                          Я добра тобі бажаю.

         Ти хороший, ти ласкавий,             Хай всього буде багато

         Ти привітний, гарний, славний…  І на будень, і на свято.

         Будь здоровий, не хворій,

         Братику мій дорогий!

         4. З сестричкою ми, наче риба з водою.

         Одні в нас і думи. І мрії.

         Немає секретів з моєю сестрою,

         А спільні в нас ігри й надії.

         Ми в дружбі і радості з нею живемо.

         Вчимося, співаєм, читаєм,

         Ми шиємо з нею, малюєм, плетемо

         І завжди усе ми встигаєм!

Горе: Ой, нам тут нічого робити.

Зле Око: Якщо такі родини будуть скрізь, нам,  мабуть, доведеться заховатися надовго.

Горе: Або й перекваліфікуватися.

Вчитель: Так, шановні гості й діти! Крони наших родовідних дерев буйні та розкішні. Але дерево нашого роду не буде квітувати й зеленіти, якщо ми підрубаємо його корені, якщо втратимо пам’ять роду. Бо доки існує життя на землі, доти роду людському нема переводу.

1. В дитини від родини чуйність, ласка.

І від родини в неї доброта.

В сім’ї для неї оживає казка,

І кожна стежечка в житті – проста

        

         2. Бо є підтримка тут, і є порада,

         Турбота є, любов, а ще – тепло.

         І задоволена дитина, дуже рада.

         Тож хочеться, щоб завжди так було.

3. Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам!

Тому вклонитися доземно ми повинні –

За диво й за життя своїм Батькам.

         4. Батьки для нас – це найдорожчі люди,

Вони піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде,

Й ніколи світлий не проходить час.

5. Бо ж діти, мов пташата у гніздечку,

До маминого туляться тепла

І до татусевого доброго сердечка,

Тож треба, щоб любов в сім’ї жила.

         6. Любов в сім’ї для всіх-усіх важлива,

         Бо зігріває і лікує нас вона.

         Любов земна – це справді дивне диво,

         І нам потрібна лиш вона одна.

7.  Це ж від любові квітка зацвітає

І пташки спів у лісі навесні,

І від любові серденько співає,

А дні стають чарівні і ясні.

                  

         8. Усе найкраще в світі від любові!

         Це – найсвітліше ніжне почуття.

         І ми тоді до подвигів готові,

         Коли любов приходить у життя.

Вчитель:  

         Батьки – найближчі і найрідніші для нас люди, вони обдаровують нас ласкою, любов’ю, турботою, допомагають лагідним словом і доброю порадою. Та й батьками потрібна наша допомога. Хтось скаже: « Як ми маленькі, можемо допомагати розумним і дорослим батькам? Хіба що посуд помити, прибрати у кімнаті, пополоти грядку».

Але чи достатньо цього? Ось послухайте історію.

         Тарасиків тато приходить з роботи дуже втомлений. Він – хірург, і кожного дня рятує життя важкохворих дітей. Тарасикові шкода батька, і він намагається йому допомогти: подає чай, приносить капці, не галасує, коли тато відпочиває. Однак хлопчикові завжди хочеться чогось більшого зробити для батька. Одного разу тато запитав: « Чи хотів би ти, сину, мені допомогти в роботі?» « Я ж не вмію робити операцію!» - з подивом відповів Тарасик. « Я хочу, щоб ти замене помолився, бо маю дуже складну операцію. Попроси Бога, щоб дав мені сили та вміння. Це буде для мене великою допомогою!» - сказав батько-хірург. Відтоді Тарасик щодня молиться за батька. І не тільки він. Багато інших дітей моляться за своїх батьків. Тож звернімося і ми словами молитви до Бога.

МОЛИТВА ЗА БАТЬКІВ

         Всемилостивий Боже! Дякую тобі за моїх тата й маму, бабусю й дідуся, за все те добро, що ти мені подав через них. Я люблю їх і хочу завжди шанувати та слухати. А ти, Господи, допоможи мені Твоєю ласкою. Благослови їх, Господи, всяким добром, здоров’ям та довгим щасливим життям. Охорони від зла, дай силу перемогти всі труднощі. Щоб вони на старості своїх літ дочекалися втіхи від своїх дітей, а насамперед – від мене!

А ще хочу звернутися до вас, шановні батьки, словами Вадима Крищенка:

         В душі – то пісня солов’їна,

         То зляконо сичі кричать…

         Щоб не кришилася родина,

         Щось треба вміти і прощать.

         Нехай людські добро та шана

         Осилять всі шляхи круті, -

         Бо в дітях ми себе лишаєм,

         Себе продовжуєм в житті.

Звучить пісня «Родина»