Свято Букваря

ПОСВЯТА В ПЕРШОКЛАСНИКИ

Мета: розвивати здатність дитини пізнавати себе як члена дитячого колективу, як учня; навчати правилам співжиття та взаємодії людей у суспільстві; формувати систему знань про основні правила поведінки в школі; формувати вміння оцінювати власні вчинки та вчинки інших; формувати тісні зв’язки шкільного колективу з батьківським.

Девіз свята :                Ми отут, як одна родина –           

                                      Мама і тато, і вчитель, і я –

                                      Тож нехай квітне моя Україна,

                                      Як єдина і мирна сім’я.

ХІД СВЯТА

Ведуча:     Жовтіє листя на тополях,

                   Летять у синяві хмарки.

Ведучий:   Відкрито навстіж двері в школі –

                   Приймаємо в родину першачків.

Під музику до зали заходять першокласники..

Звучить пісня «Школа – весела сім’я”.

Ведучий:   Ось найменші всі зібрались,

                   Так гарно всі підготувались.

Ведуча:     І гості всі, напевно, ждуть,

                   Коли ж нарешті вже почнуть?

Ведучий:   Ну що ж, всідайтеся зручніше

                   І не шуміть, сидіть тихіше!

Першокласники:

1.     Чом сьогодні радісні і ти, і я?

Бо прийшла у школу вся моя сім’я.

Це найкраща в світі матінка моя,

Люба, наймиліша, ясная зоря.

2.     Ось сидить татусь – опора він моя,

Його привітаю з нашим святом я!

Для мене найкращим є його ім’я.

Буть на нього схожим дуже хочу я.

3.     Ще люблю своїх бабусю й дідуся,

Я їх поважаю і завжди слухаюся.

Ну а ще тут поруч любі вчителі.,

І директор , й завучі – зібралися усі.

         Разом:       Перший клас, перший клас

                            Запросив на свято нас!

4.     Хочемо  ми знать багато,

Щоб в житті не заблукать,

         І до школи ми прийшли,

Щоб на ноги міцно стать.

5.     Бо були ми дошкільнята,

Нині ж будем школярі.

Гарно понесем звання це

Через всі шкільні роки!

6.     Мила школа, люба школа,

Перша вчителька і клас –

Все нове, усе казкове

Відкривається для нас.

7.     Зошити, оцінки, табелі,

Однокласники і вчителі –

Все залишиться у пам’яті у нас,

Відколи прийшли ми в перший клас.

Ведучий:            Нещодавно пролунав перший дзвоник. Наші першокласники вперше зайшли у свій клас, вперше зустрілися із першою вчителькою. Тож до слова запрошуємо першу вчительку 1-Б класу.

Вчитель: Так. І справді, здається, що Перше вересня було ніби вчора. Давайте пригадаємо, як це все було…

Під музику відеозапис Першого дзвоника ( 1-2хв.)

Так, 1 Вересня – день народження нашої класної родини. Хто з вас пам’ятає, любі діти, що ми запалили в честь народження класу? Так, свічечку. А чи хотіли б ви, щоб вона загорялася щоразу на наших класних святах? Тож нехай зігріває сьогодні вогонь нашої свічечки . З святом, дорогі першокласники, з святом, шановні родини.

         А ще 1 Вересня відбувалися такі події:

Першокласники:

1.Гукнула мама: «Донечко!...»

                                      І сну – як не було.

                                      А сонце вже долонечки

                                      До мене простягло.

                                      2.Вдягаю я схвильовано

                                     Святковий свій наряд,

                                      І всі ляльки здивовано

                                      Питають: «На парад?»

                                      3.« Та ні, кажу їм радісно,-

                                      У школу! В перший клас!»

                                      Ляльки зітхають радісно:

                                      « І нас візьми… І нас…»

                                      4.У школу не забавами

                                      Займатися іду –  

                                      Багато там цікавого

                                      В підручниках знайду.

                                      5.Там ждуть мене школярики

                                      І вчителька моя.

                                      Як вивчимо букварика,

                                      Читать вам буду я!

                  

                                      6.Так святково сонечку було.

                                      Всюди квіти… Квіти й сміх.

                                      Білі голуби на підвіконні

                                      Туркотять до іграшок моїх,

                                      Щоб вони сьогодні не скучали,

                                      А самі і гралися, і спали….

Ведучий:   Так. Хоч і з сумом, та довелося нашим першокласникам залишити свої іграшки вдома.

Ведуча: А ти впевнений? Та зайди лишень до них у клас. Там стільки іграшок. У кожного є своя улюблена. Та тільки граються наші першокласники ними на перерві. А  на уроках усі ці ляльки, киці, ведмедики вчаться разом з малятами.

Ведучий: А хто ж це ще сьогодні прийшов привітати першокласників?

З’являється Знайко.

Знайко: Доброго дня, діти! Я – Знайко! Прийшов вас зі святом привітати.

                   Вільні діти вільної країни,

                   Вчіться наполегливо щодня!

                   Щоб кувать майбутнє України,

                   Всім здоров’я треба і знання.

         Вчіться гарно і наполегливо, здобувайте знання, бо ж усім відомо, що Знайко по дорозі біжить, а Незнайко в бур’янах лежить.

Вбігає Незнайко.

Незнайко: Я не згідний з тобою, я не лежу в бур’янах. Я…я за розум взявся! Вже вчусь у першому класі, от! І вже все знаю.

Знайко: Незнайку, та всього ніхто на світі не знає, навіть вчені, а ти вже встиг все вивчити. Коли ж це?

Незнайко: О, ми вже так довго вчимось, що аж набридло! І вже знаю, звідки дощ, звідки сніг береться.

Знайко: То звідки ж він береться, той сніг з дощем?

Незнайко: А чого це ти питаєш, сам цього не знаєш? А ще кажеш, що багато читаєш!

Знайко: Знаю, але хочу побачити, чи ти знаєш. І бачу, що вчитись тобі ще і вчитись.

Незнайко: А тобі?

Знайко: І мені теж, тільки я хочу вчитись, а ти не дуже.

Незнайко: А що, я лише дечого не знаю, правильніше, дещо забув.

Знайко: Ага, не знав, не знав, та й забув. Так буває з тими, хто мало читає.

Незнайко: Ні, ти знову помиляєшся. Бачиш, я з книжкою весь час сиджу.

Знайко: Мало з книжкою ходити, треба її читати! У книжках так багато всього цікавого: і казки, і загадки…

Незнайко: Стій, я вмію загадки відгадувати. Давай, хай нам діти позагадують.

Знайко: Ну що, діти, загадаєте Незнайкові загадки. А. може, ще відгадати допоможете?

Загадки

1.     Букви всі від А до Я

На сторінках ….

2.     Кожен учень щоденно

На урок бере…

3.     Для письма, сказати прошу,

Що потрібно взяти?

        

4.     Малювать в альбомі цім

Допоможуть…

5.     Ручки й олівці, щоб знали,

Ми кладемо у….

6.     Разом стіл я і стілець,

Хто вгадає – молодець!

7.     Ось до класу всіх скликає

голосистий цей дзвінок.

І ми радо поспішаєм

Не в садок, а на…

8.     Хто мовчить, а всіх людей навчить?

Знайко: Спасибі. Любі діти! Дуже багато ви знаєте загадок. І відгадувати вмієте. Дуже приємно. А ще наші першокласники й співати вміють.

Незнайко: Та невже? Коли ж вони навчилися?

Знайко: А ось послухай!

Звучить пісня про школу у виконанні першокласників

Ведучий: А це ще що за гості?

                                               Заходять друзі Незнайка.

Незнайкові друзі: Ми друзі Незнайка, хочемо його забрати, поганяти на вулиці.

Ведуча: У нас сьогодні свято для першокласників. Вони здають іспити, щоб стати справжніми школярами. Може, ви їх чомусь новому навчите?

Друзі Незнайка: З задоволенням.

1.     Як будильник рано-вранці

біля ліжка задзвенить,

Заховайсь під одіяло,

З головою вкрийся вмить.

2. Як ідеш до школи,

Не спіши ніколи

Стань, постій, розкривши рота.

Порахуй ворон на плоті,

А ворони порахуєш -

Горобцям показуй дулі.

3.     На уроці спати хочеш,

То дарма часу не гай –

Ляж на парті, подрімай.

Не читай і не пиши,

Однокласників сміши.

4.     Не кажи всім «добрий день!»

А зайди і стій, як пень.

За дарунок всякий

 нікому не дякуй.

5.     Суп чи борщ дадуть в обід.

То скажи: «болить живіт».

А як снікерс й кока-колу

То мерщій біжи до столу.

6.     Всі дівчата і хлоп’ята

Мусять правила ці знати.

Вивчи їх, запам’ятай,

Іншим дітям передай.

Вчителька:   Дуже дякуємо вам,  друзі Незнайка. Правила ваші дуже цікаві. Але чи слід їх запам’ятовувати, я зараз запитаю у своїх учнів?

         А  вас запрошую залишитися і послухати ті правила, які знають мої учні.

Першокласники:

1. Ми даруєм вам ласкаво

Цілу низку добрих правил.

Всі ці правила прості,

Допоможуть у житті.

2.     Ліні ти не потурай –

Лиш прокинувся – вставай.

Квітоньку роса умила,

А тебе – вода і мило.

3. Час до школи – треба йти,

Вчись хвилини берегти!

За поріг ще не ступив?

Перевір, чи все взяв ти!

4.     Старших завжди поважай

І малят не ображай!

Вчися добре і зразково,

Бо знання – плоди чудові.

5.     В школі, вдома не сміти,

А насмітиш – підмети!

Чепуритися не гріх!

Будь завжди взірцем для всіх.

6.     Друзів треба шанувати,

Незнайомих поважати!

Клас, немов одна сім’я,-

В ньому рівні – ти і я!

7.     В бджілки працю вчись любити

Клас шанує працьовитих!

«Ні» - даремно не кажи,

Кому можеш – поможи,

Щоб тебе хвалили люди,

Чемним, добрим будь усюди.

Ведучий: Ой які молодці, наші першокласники!

Ведуча: Мабуть. Вони вже готові до виступу самого директора школи. Тож слово надається директору спеціалізованої загальноосвітньої школи № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов Янку Петру Григоровичу.

Виступ директора.

Вручення учнівських квитків.

Проходження під аркою школяра.

Першокласники:

1.Школа наша, наче вулик,

Життям вирує повсякчас.

І кожен скаже вам школярик,

Що школа п’ята – суперклас.

2. Тут нас навчать читать, писати.

Комп’ютерів є цілий клас.

І на англійській розмовляти

Ви зможете – це вищий клас.

3. Люба школа, мила школа

Вся відкрилася для нас.

Все нове, усе казкове.

Справжніх друзів цілий клас.

4. За велику справу я в житті берусь,

Не кажи не вмію, а кажи – навчусь!

Я навчусь писати, рахувать, читати,

Бо в житті складному треба розум мати!

5. Нам казали і мама, і тато

Проводжаючи в школу на свято:

Будьте мудрі, здорові ростіть,

Лінь від себе далеко женіть.

6. Всі ми радісно ходим до школи

І сміливо вершини берем!

Ми тих слів не забудем ніколи,

А навчаємось, в праці ростем!

7. Треба в світі багато всім знати.

Нас чекають великі діла…

Нам країну будувати,

Щоб вона процвітати могла.

Звучить пісня у виконанні першокласників «Олівці».

Ведучий: В Україні є такий звичай – спеціальний обряд виряджати до школи дітей. До цієї оказії готувалася каша, яка сьогодні зварена для вас, першокласники.  Ви змушені будете з’їсти по ложці, щоб “наука ішла на ум». А право внести кашу надається старшим учням нашої школи.

Старшокласники:

1.     Наша каша спільна

Нам всім їсти вільно:

2.Хто назвався школярем

Тому ложку ми даєм!

3.З’їжте кашу до пшонини,

Щоб не знали чвар віднині.

Підходять до першокласників, пригощають кашею.

Старшокласники: Кашу виїли гарненько, аж блискає дно.

Будьте віднині завжди заодно!

Ведуча:     Радій, Україно: бо діти – це сонце.

                   Радій , Україно, бо діти – це небо.

                   Радій, Україно, бо діти – це мир.

                   Радій, Україно: бо діти – це щастя для всіх.

Ведучий:   В добрий час, діти вільної України!

Дорогі наші першокласники, учні  п’ятої школи, звучить гімн школи. Сподіваємось, його слова відображатимуть і ваші почуття.